Доктор наук Д.В. Стефанишин проаналізував результати кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством “Кроноспан” та встановив невідповідність цієї оцінки об’єктивним даним, зокрема  про стан соціуму, який може зазнати негативного впливу.

Анотація. В статті проаналізовано результати кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством деревообробної промисловості в с. Городок, Рівненської області, які було представлено в звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначеної як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості». Звіт було розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп», як суб’єктом господарювання, яке представляло на момент процедури оцінки впливу на довкілля інтереси відомої міжнародної корпорації «Кроноспан». Поданий звіт з оцінки впливу на довкілля пройшов встановлену Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» процедуру, за результатами якої територіальним органом в особі департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, було надано висновок про допустимість планованої діяльності. В результаті проведеного аналізу наведеної в звіті кількісної оцінки соціального ризику, отриманої згідно з прийнятою моделлю, встановлено невідповідність цієї оцінки об’єктивним даним, зокрема  про стан соціуму, який може зазнати негативного впливу.

Ключові слова: оцінка впливу на довкілля, планована діяльність, ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів, соціальний ризик.

DOI:

Вступ

Згідно з прийнятим 23 травня 2017 р. Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» [1] (далі – Закон про ОВД, Закон) здійснюється процедура оцінки впливу на довкілля (ОВД). Її метою є «запобігання надмірної шкоди довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони навколишнього середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля (види планованої діяльності та об’єкти, що підлягають ОВД встановлюються Законом, стаття 3). За цією процедурою (див. статтю 2 Закону) суб’єкт господарювання зобов’язаний підготувати звіт з оцінки впливу на довкілля (звіт з ОВД, див. статтю 6 Закону), а відповідний уповноважений центральний чи територіальний орган (стаття 5 Закону) має проаналізувати інформацію, надану суб’єктом господарювання у звіті, будь-яку додаткову до звіту інформацію, а також інформацію, що надійшла від громадськості у встановленому Законом порядку під час громадського обговорення, та за результатами аналізу надати висновок про допустимість (чи недопустимість) проведення планованої діяльності (стаття 9 Закону).

Серед обов’язкової інформації, яка має включатися в звіт з ОВД, і за достовірність якої несе відповідальність згідно з чинним законодавством суб’єкт господарювання (стаття 6 Закону [1]), окремим пунктом (розділом у звіті) проходить «опис і оцінка можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності – транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого», зокрема, «ризиками для здоров’я людей, об’єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій».

Як відомо, завдання з оцінювання ризиків, особливо кількісного, незалежно від генезису ризиків (природні, техногенні, екологічні, економічні, політичні тощо), масштабів їх прояву, використання результатів оцінювання в процесах прийняття рішень в різних сферах діяльності людини (в страховій справі, природокористуванні, техніці, менеджменті тощо), є надзвичайно складними інтелектуальними завданнями. Адекватне вирішення таких завдань потребує як високопрофесійних умінь, так і прозорості в оцінках, щоб не допускати різного роду маніпуляцій та перекручень [2-11]. Зважаючи на складність задач з ризиком, на практиці, в процесах ОВД при оцінці ризиків, зазвичай використовують спрощені формалізовані підходи та моделі, що ґрунтуються на використанні статистичних даних. Зокрема, такий підхід до оцінювання ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря знайшов своє відображення і в чинних Методичних рекомендаціях МР 2.2.12-142-2007 [12]. При цьому виникає ряд питань як щодо адекватності методів та моделей кількісної оцінки ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря, як загрози, що є актуальною практично в усіх видах планованої діяльності, на які поширюються вимоги Закону [1], так і щодо об’єктивності вихідних даних та коректності застосування цих методичних рекомендацій розробниками ОВД при розв’язанні практичних задач з оцінки ризиків в особливо відповідальних випадках, коли планована діяльність може нести значну небезпеку для здоров’я людей.

1. Деякі загальні зауваження

Дослідження ризиків, пов’язаних з потенційно небезпечними для життя і здоров’я людей технологіями та діяльністю, актуалізувалися після глобальної економічної кризи 70-х років минулого століття. Суспільство почало звертати увагу на те, як розподіляються затрати на небезпечні технології, чи йдуть вони і на підвищення безпеки, та наскільки ефективними є засоби контролю й забезпечення техногенної безпеки. Прийшло усвідомлення того, що шкода від надмірного забруднення довкілля та збитки від техногенних аварій безпосередньо відбиваються на життєдіяльності і добробуті людей, що несправедливо, коли перевагами небезпечних технологій користується одна частина населення, тоді як ризикує інша [13]. Саме в цей час активно почало розвиватися страхування; категорію «безцінності» життя і здоров’я людини поступово витіснила категорія їх ціни [14-16]. Власне звідси і з’явилась потреба в максимально об’єктивному кількісному оцінюванні ризиків для життя і здоров’я як працівників, задіяних на потенційно небезпечних виробництвах, так і населення, яке проживає в зоні потенційних впливів небезпечних виробництв. Багато в чому, саме через прийнятність для практичного використання кількісних оцінок ризиків в роботі провідних страхових фірм слід розглядати їх адекватність і коректність. Страхові фірми спеціалізуються на використанні ризику в своїй господарській діяльності і вони якнайбільше зацікавлені в об’єктивності та прозорості оцінок ризику.

Етимологічно в понятті «ризик» концентрується виклик з боку людини небезпеці, можливим збиткам, втратам, або ж, навпаки, від небезпеки, загрози, їх наслідків – для людини. Тому відповідь на питання, в якій мірі для сучасної людини ризик є свідомим вибором, аніж жеребом, в умовах небезпеки, є ключовою відповіддю для розуміння актуальності проблем, пов’язаних з його дослідженнями на сучасному етапі розвитку суспільства.

Науку про ризик започаткували роботи математиків, які вирішували складні комбінаторні задачі, пов’язані з прийняттям рішень азартними гравцями. Серед них такі всесвітньо відомі вчені як А. Арно, Д. Бернуллі, Г. Галілей, Ж.-Л. Д’Аламбер, Дж. Кардано, П.-С. Лаплас, Ґ. В. Лейбніц, А. де Муавр, Б. Паскаль, П. Ферма та ін.

Різноманітні аспекти ризику в сучасних умовах (екологічні, економічні, математичні, психологічні, техногенні, соціальні, філософські тощо) в прикладних задачах аналізу та оцінювання ризиків в різних сферах діяльності людини та в різні роки досліджували такі фахівці як А.П. Альгін, В.В. Вітлінський, Ю.Л. Забулонов, А.Б. Качинський, О.М. Ларічев, В.А. Лєгасов, Г.В. Лисиченко, Ц.Є. Мірцхулава, А.А. Музалєвський, Е.Мушик і П.Мюллер, Я.С. Наконечний, В.А. Ойгензихт, І.О. Рябінін, Г.А. Хміль, Шапкін А.С., О. І. Ястремський, P.L. Bernstein, V. Covello, J. Fiksel, J. Fussell, E.J. Henley, H. Kumamoto, H.M. Markowitz, V.C. Marshall, N. Rasmussen, P.F. Ricci, W. Rowe, P. Slovic, C. Starr, N.N. Taleb та інші.

Існує кілька загальновизнаних принципів, які сприяють забезпеченню коректності і адекватності кількісного оцінювання (вимірювання) ризику та об’єктивності отриманих при цьому оцінок ризику.

Визначальне значення при кількісному оцінюванні ризику може мати контекст поставленої задачі. Якщо, наприклад, мова йде про порівняння альтернатив за ризиком, з вибором серед них найменш ризикованої, то, насамперед, важливо забезпечити належний аналіз чинних факторів ризику, об’єктивність даних, які їх описують, та використовувати однакові підходи, методи і моделі при оцінюванні ризиків, пов’язаних з цими альтернативами (див., наприклад, [17]). Оцінювання ризиків з метою порівняння альтернатив є однією з найбільш поширених задач, при вирішенні яких існує принципова можливість забезпечити коректне використання отриманих оцінок ризику. 

Для об’єктивності прогнозних значень (оцінок) ризику при кількісному його оцінюванні (значень апостеріорного ризику) не можуть ігноруватися емпіричні (або ж статистичні) ймовірності відповідних подій або ж апріорні ризики. В багатьох випадках саме вони слугують базою для моделювання та оцінювання ризику на основі екстраполяцій [2, 11, 18] і від того, наскільки повно і коректно вони використовуються залежить адекватність прогнозних оцінок ризику [19]. Статистичні оцінки можуть слугувати і в якості основи для верифікації ризиків, отриманих аналітичними методами [19].

Результати оцінювання ризику різними методами, на основі різних моделей, отримані за однакових умов (даних), можуть різнитися, в тому числі і суттєво [18, 19]. Однак, якщо кількісне оцінювання ризику здійснюється різними дослідниками одним і тим же методом, за однакових умов, то різні значення ризику можуть вказувати на некоректність розв’язання задачі одним з дослідників, маніпуляцію вхідними даними тощо – з метою отримання «прийнятних» результатів.

Завжди бажаною є всесторонність (системність) і вичерпність аналізу і оцінки ризику. Важливо, щоб задіяні при цьому аналітичні чи будь-які інші оціночні процедури базувались на системному аналізі [2-11], щоб вони були відкритими та неупередженими [13-16] відносно справжнього стану технічної системи і довкілля, продуцентів та реципієнтів ризику, були максимально прозорими відносно використання методів та моделей, вхідної інформації та результатів розрахунків, погоджувались з наявними статистичними даними і були захищені формальними математичними моделями (імовірнісними, логіко-імовірнісними тощо) і, що особливо важливо, коли використовуються так звані «нормативні» підходи, методи та моделі (див., наприклад, [12]), які рекомендуються відповідними інструкціями, актами тощо – об’єктивними (несуперечливими, достовірними) вхідними даними.

При оцінюванні індивідуальних чи соціальних ризиків для здоров’я і життя людей мають виділятися групи реципієнтів добровільного (наприклад, куріння, власний автомобіль, професія тощо) і недобровільного ризику (нав’язаного місцевим жителям планованою потенційно небезпечною діяльністю). Це абсолютно різні ризики. Добровільний ризик компенсується апріорі; зокрема, якщо він професійний, то – за рахунок оплати праці на небезпечному виробництві, і, зазвичай, сприймається людьми толерантно, інколи, навіть невиправдано толерантно. Недобровільний ризик, якщо він не компенсується, може сприйматися людьми не толерантно, породжувати паніку, неприйняття діяльності, навіть якщо вона є помірно шкідливою.

Індивідуальні ризики (професійна діяльність, шкідливі звички, спорт тощо, чоловіки і жінки, дорослі і діти) завжди різняться і в принципі не можуть бути подібними навіть якщо окремі індивідууми знаходяться під дією одного і того ж продуцента ризику, в одній і тій же точці простору, і в один і той же момент часу. Для оцінювання індивідуальних ризиків врахування просторового фактору полягає як у врахуванні різної віддаленості від джерела забруднення, так і різних концентрацій забруднень.

Соціальний ризик насамперед пов’язується з кількістю жертв. Тому результатами оцінки соціального ризику зазвичай є так звані криві ризику (діаграми «частота – наслідок» або «ймовірність – наслідок»), де наслідком є кількість постраждалих, летальних випадків тощо [3, 5, 10]. При цьому чим більшою прогнозується кількість постраждалих (або тих хто ризикує), тим меншою має бути ймовірність відповідного наслідку, щоб ризик сприймався людьми толерантно (вважався прийнятним). Відповідно, при оцінюванні соціального ризику коректно має оцінюватися як ймовірність небезпечної події чи небезпечного стану, або, наприклад, індивідуальний ризик [12], так і кількість потенційних реципієнтів ризику (хто ризикує). Якщо, наприклад, літак може прийняти на борт 100 пасажирів, то незалежно від того скільки пасажирів в середньому перевозить авіакомпанія за один рейс, кількість потенційних реципієнтів ризику серед пасажирів має становити 100 осіб. Кількість жителів в населеному пункті (або пунктах), здоров’ю яких загрожує планована діяльність, має встановлюватися не за даними, наведеними у Вікіпедії чи в будь-якому іншому доступному літературному джерелі, а за статистичними даними, які надає відповідний державний орган. При цьому, якщо мова йде про плановану діяльність в населеному пункті, яка має здійснюватися протягом значного періоду часу (наприклад, протягом кількох десятків років), то мають також прогнозуватися соціально-демографічні зміни в цьому населеному пункті на перспективу, згідно моделей його соціального розвитку тощо, навіть якщо поряд з ризиками здоров’ю людей  не враховуються й інші соціальні ризики, в тому числі й такі, наприклад, як нове безробіття, евакуація населення на випадок аварій тощо [5, 20].

2. Постановка задачі досліджень та мета статті

Основною задачею наших досліджень ми визначили аналіз результатів кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством деревообробної промисловості в с. Городок, Рівненського району, Рівненської області, які було представлено в звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначеної як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а» (номер справи 20198144297) [21].

Звіт з ОВД готувався Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Технопривід Інвест Груп» [21], як суб’єктом господарювання, яке представляло на момент здійснення процедури оцінки впливу на довкілля інтереси відомої міжнародної корпорації «Кроноспан» [22]. Безпосередній виконавець звіту з ОВД – ТОВ «АБМК», м. Львів [23]. Ним же виконувалося оцінювання соціальних ризиків, пов’язаних з планованою діяльністю. Звіт підписано генеральним директором ТОВ «АБМК» (П.Л. Підсаднюк) та директором ТОВ «Технопривід Інвест Груп» (П.С. Пильтяй).

Поданий ТОВ «Технопривід Інвест Груп» звіт з ОВД пройшов встановлену Законом з ОВД [1] процедуру (див. [21]), за результатами якої територіальним органом в особі департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації [24], було надано висновок про допустимість планованої діяльності (висновок підписали в.о. начальника відділу оцінки впливу на довкілля О.Ю. Данчук та директор департаменту В.В. Захарчук) (див. [21]). При цьому у висновку, без зауважень, було підтверджено отриману при ОВД оцінку соціального ризику. 

Метою цієї статті є інформування науковців, розробників звітів з ОВД, екологів, громадськості, посадовців, політиків та інших зацікавлених осіб з результатами проведеного нами аналізу матеріалів, що мають відношення до розв’язання задачі кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності, представленої в звіті з ОВД [21], та про суперечливі моменти, які можуть свідчити про недостатню об’єктивність наведених у звіті оцінок.

3. Викладення основних положень статті

Кількісне оцінювання (оцінка) соціального ризику, що має відношення для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря з врахуванням канцерогенних ефектів, результати якого наведено в звіті з ОВД планованої діяльності, визначеної як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а» (номер справи в єдиному реєстрі 20198144297) [21], здійснювалося згідно чинних Методичних рекомендацій МР 2.2.12-142-2007 [12], розроблених Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України і затверджених Наказом МОЗ України від 13.04.2007 № 184. Альтернативні розрахунки соціального ризику, з метою об’єктивного, неупередженого і прозорого порівняння результатів, здійснювалися за одними і тими ж залежностями, наведеними в звіті з ОВД планованої діяльності [21], при одних і тих же значеннях площі, віднесеної під об’єкт планованої діяльності, та площі об’єкта з санітарно-захисною зоною, одних і тих же розрахункових концентраціях канцерогенних речовин та з врахуванням одних і тих же забруднюючих речовин, здатних викликати канцерогенні ефекти, встановлених в звіті з ОВД [21].

Застереження та відповідні корегування стосувалися лише найбільш загальних соціологічних даних щодо кількості осіб, що перебувають під ризиком, і, певною мірою, щодо соціально-демографічних даних.

3.1. Залежності, що використовувалися при оцінюванні соціального ризику планованої діяльності

3.2. Дані, що використовувалися при оцінці соціального ризику

Соціальний ризик планованої діяльності оцінювався з врахуванням дії наступних забруднюючих речовин, здатних викликати канцерогенні ефекти протягом життя людини: формальдегід; хром шестивалентний; бенз(а)пірен. Загальну характеристику канцерогенного потенціалу, пов’язаного з цими речовинами в результаті здійснення планованої діяльності, подано в табл. 1. Значення розрахункових концентрацій відповідних забруднюючих речовин прийнято за даними звіту з ОВД планованої діяльності [21]. 

Таблиця 1 – Загальна характеристика канцерогенного потенціалу

забруднюючих речовин від планованої діяльності, визначених в звіті з ОВД [21] як такі, що здатні викликати канцерогенні ефекти

Речовина Розрахункова концентрація, Ci , мг/м3 [21] Фактор CFi , мг/кг×доба [12, 21]
Формальдегід 0,01688 0,046
Хром шестивалентний 0,000000413 42
Бенз(а)пірен 0,000003 3,1

Площа території, віднесеної під об’єкт планованої діяльності, та  площа об’єкта з санітарно-захисною зоною були встановлені в звіті з ОВД рівними таким величинам, відповідно: 640000 м2 та 710650 м2. Коефіцієнт уразливості території до забруднення атмосферного повітря Vu  було визначено рівним 0,9. Інші вихідні дані, що використовувались при оцінюванні соціального ризику планованої діяльності, для зручності порівняння значень, прийнятих в звіті з ОВД [21] та при проведених нами альтернативних розрахунках соціального ризику, представлено в табл. 2.

Таблиця 2 – Дані для кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності

* чисельність населення с. Городок, що відповідає даним Вікіпедії;

** чисельність населення с. Городок згідно листа Управління охорони здоров’я при Рівненській обласній державній адміністрації (УОЗ РОДА), надісланого на запит депутата Рівненської міської ради І.С. Пилипчук від 11.01.2020 р.;  

*** в тому числі з врахуванням можливого впливу на жителів інших населених пунктів (с. с. Обарів, Ставки, Понебель, Карпилівка, Великий Олексин, мікрорайони м. Рівне), розташованих навколо площадки планованої діяльності (рис. 1) (див. також додатковий матеріал до звіту з ОВД [21]);

**** озвучена на громадських обговореннях звіту з ОВД [21] кількість безпосередніх працівників підприємства;

***** «стандартна» маса дорослого чоловіка;

****** розрахункова маса тіла людини, рекомендована в якості фактора експозиції Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) [12].

Чисельність додаткових робочих місць Na, як фактор, що «понижує» соціальний ризик від забруднення атмосферного повітря (для канцерогенних ефектів) внаслідок планованої діяльності, при імітаційному моделюванні (альтернативні розрахунки ризику) не враховувалась з наступних причин.

 1. Модель (1) (для канцерогенних ефектів) припускає, що зайнятість на підприємстві, діяльність якого пов’язана з забрудненням атмосферного повітря, здатна зменшувати відповідний соціальний ризик для місцевих жителів. Таке припущення може вважатися коректним лише у випадку, коли місцеві жителі, як працівники підприємства, жодним чином не потерпають від дії забруднюючих речовин (працюють і живуть в іншому місці).

Описание: C:\Users\user\Desktop\Copy\Dima\Articles\2020\2.jpg
Рис. 1 – Ситуаційна карта, з населеними пунктами, що оточують площадку планованої діяльності (карти Google Earth)

2. Канцерогенний ризик CRa  для працівників підприємства, діяльність якого пов’язана з забрудненням атмосферного повітря (для канцерогенних ефектів), зазвичай є більшим, ніж для представників місцевого населення тієї ж соціальної групи (наприклад, для дорослих чоловіків). Єдине, що реально відрізняє ці дві групи – це поведінкове ставлення до ризику. Для працівників ризик вважається добровільним, для місцевих жителів, що не є працівниками підприємства, – може бути недобровільним (насправді і є саме таким).

3. Модель Rs  (1) припускає, що використання в якості робочої сили на підприємстві, діяльність якого пов’язана з забрудненням атмосферного повітря (для канцерогенних ефектів), всього населення, що ризикує внаслідок цієї діяльності (включно малолітніх дітей, непрацездатних тощо), може звести відповідний соціальний ризик до нуля, що, звичайно, не так.

При оцінці допустимості соціального ризику та з метою верифікації результатів оцінювання соціального ризику планованої діяльності до уваги приймалися також статистичні дані щодо захворюваності на онкологічні хвороби жителів для с. Городок та для подібних за кількістю мешканців сіл Рівненського району, розташованих на околиці м. Рівне: с. Колоденка (на південний схід від міста) та с. Біла Криниця (на схід від міста). Поблизу цих сіл, на відміну від с. Городок, біля якого вже працює підприємство хімічної промисловості (ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM), подібні підприємства відсутні. Дані наведено нижче в табл. 3. Кількісні характеристики захворюваності було надано листом УОЗ РОДА, підписаним заступником начальника управління І.Я. Добровольським, за запитом депутата Рівненської міської ради І.С. Пилипчук від 11.01.2020 р.

Таблиця 3 – Статистичні дані щодо захворюваності на онкологічні хвороби жителів сіл Рівненського району

Населений пункт Дані УОЗ РОДА Кількість жителів N, чол. Дані УОЗ РОДА
Кількість онкохворих n, чол.
Статистична оцінка соціального ризику захворюваності на онкологічні хвороби *, чол./рік
с. Городок 5348 40 1,1×10-4
с. Колоденка 4870 33 9,7×10-5
с. Біла Криниця 7185 52 10-4

 * Статистична оцінка соціального ризику захворюваності на онкологічні хвороби визначалася згідно формули:

де = 70 – середня тривалість життя у відповідному соціумі, роки.

3.3. Отримані результати та їх аналіз

В звіті з ОВД [21] була розрахована і оприлюднена оцінка соціального ризику планованої діяльності   Rs = 1,7×10-5, чол./рік.

Ця оцінка порівнювалася з допустимими значеннями для різних рівнів соціального ризику, визначених як [21]: «прийнятний» (менше 106, чол./рік); «умовно прийнятний» (104 ÷ 106, чол./рік); «прийнятний для професійних контингентів і неприйнятний для населення» (103 ÷ 104, чол./рік); «неприйнятний для професійних контингентів» (більше ніж 103, чол./рік).

За результатами порівняння соціальний ризик для населення с. Городок від забруднення атмосферного повітря (для канцерогенних ефектів  протягом життя людини) внаслідок планованої діяльності було визнано як «умовно прийнятний», що було підтверджено у висновку департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації [21].

В результаті виконаного нами альтернативного розрахунку соціального ризику планованої діяльності для с. Городок (див. дані табл. 2) була отримана оцінка   Rs = 4,4×10-5, чол./рік, яка майже в 2,6 рази перевищує наведене в звіті з ОВД [21] значення   Rs = 1,7×10-5, чол./рік, хоча і відповідає визначеному як «умовно прийнятний» рівню соціального ризику.

В зв’язку з тим, що статистична оцінка соціального ризику (див. табл. 3) захворюваності на онкологічні хвороби для с. Городок за даними на 2020 р.,   Rs = 1,1×10-4, чол./рік, виявилася значно вищою отриманих розрахункових значень соціального ризику (1,7×10-5 та 4,4×10-5, чол./рік) і «неприйнятною для населення», і зважаючи на те, що соціальний ризик може зростати зі збільшенням кількості тих, хто ризикує з однакових причин (див. також статистичні дані, наведені в табл. 3 для с. Колоденка і с. Біла Криниця), нами було проведено імітаційне моделювання соціального ризику. Моделювання здійснювалось за даними табл. 2. При цьому переслідувалась мета врахувати потенційно можливий вплив планованої діяльності на жителів і інших населених пунктів (села Обарів, Ставки, Понебель, Карпилівка, Великий Олексин, мікрорайони м. Рівне), що оточують площадку майбутнього підприємства (рис. 1) (див. також додатковий матеріал до звіту з ОВД [21]).

Результати імітаційного моделювання соціального ризику (згідно з даними табл. 2) наведено на рис. 2. Виділено дві криві соціального ризику: криву за результатами виконаних нами альтернативних розрахунків (зокрема, без врахування зайнятості); криву соціального ризику, яка відповідає даним звіту з ОВД [21] (в тому числі з врахуванням зайнятості для 400 осіб).

Рис. 2 – Криві соціального ризику планованої діяльності за результатами імітаційного моделювання

Результати імітаційного моделювання соціального ризику планованої діяльності (рис. 2) показують, що його значення 10-4, чол./рік, «прийнятне для професійних контингентів і неприйнятне для населення», встановлюється при кількості осіб, що ризикують, від 12000 (при розрахунковій масі тіла людини Mb= 60 кг та без врахування зайнятості) до 16000 ( Mb= 70 кг та з врахуванням зайнятості при кількості 400 працюючих на підприємстві з місцевих жителів). Зважаючи на особливості територіального розміщення підприємства, в 3-4 км від м. Рівне, практично по центру приміської сільської агломерації (див. рис. 1), складний (пересічений) ландшафт, переважаючі (північно-західні та західні) вітри в сторону м. Рівне, с. Великий Олексин, с. Шпанів, значні викиди забруднень, що декларуються підприємством (див. звіт з ОВД [21]), серед яких лише формальдегіду близько 11 тон на рік, загальна кількість населення, яке ризикуватиме від планованої діяльності, може перевищити 16-20 тисяч. Чисельність населення лише трьох близько розташованих від підприємства сіл (Городок, Обарів, Великий Олексин) можна оцінити щонайменше в 12-15 тисяч. По суті, маємо ситуацію, коли від того, наскільки коректно і прозоро буде встановлено чисельність населення, на яке впливатиме діяльність підприємства, залежить не стільки адекватність проведених розрахунків соціального ризику (якщо зважати на умовність, значну спрощеність і неоднозначність прийнятих в [12, 21] моделей), скільки чесність, прозорість і неупередженість його оцінювання.

4. Прикінцеві зауваження

Можна навести багато прикладів маніпулювання даними, результатом якого є применшення значень кількісних оцінок як індивідуального канцерогенного ризику CRa, так і власне соціального ризику Rs. Можна, наприклад, при розрахунках канцерогенного ризику прийняти значення маси тіла людини   Mb= 60 кг, як це рекомендується ВООЗ [12], а можна – 70 кг [12, 21], що зменшить канцерогенний ризик. Можна чисельність жителів населеного пункту (наприклад, с Городок), що ризикують від планованої діяльності, взяти з офіційних даних (5348 осіб), а можна – з Вікіпедії (2719 чоловік) [21], що зменшить соціальний ризик. Можна при оцінюванні соціального ризику врахувати вплив на жителів всіх близько розташованих від місця  планованої діяльності населених пунктів (Обарова, Карпилівки, Великого Олексина та ін.), а можна – лише жителів с. Городок, на території якого підприємство розміщується, що знову зменшить соціальний ризик. Питання тоді в тому – навіщо взагалі ці ризики оцінювати? Лише для того, щоб виконати формальні вимоги до звітів з ОВД чи інших подібних процедур?

Якщо ми прагнемо хоча б до прозорості, чесності і неупередженості при оцінюванні ризиків для населення від потенційно небезпечної планованої діяльності в процесах ОВД, то бажано при цьому хоча б виключити різного роду маніпуляції з даними і не захищати таким чином некоректні дані у висновках державних установ про допустимість планованої діяльності, яка потенційно загрожує життю і здоров’ю місцевих жителів. 

Висновки

В ході представлених досліджень нами було проаналізовано результати кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством деревообробної промисловості в с. Городок, Рівненської області, які було представлено в звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначеної як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості». Встановлено невідповідність отриманих оцінок соціального ризику об’єктивним даним, зокрема про кількість місцевого населення, яке може зазнати негативного впливу. Результати імітаційного моделювання соціального ризику планованої діяльності показали, що його значення, за умови використання об’єктивних даних, можуть перевищити рівні «умовно прийнятного» ризику (104 ÷ 106, чол./рік) і сягати рівнів «неприйнятного для населення» соціального ризику (103 ÷ 104, чол./рік).

Соціальні ризики, що аналізувалися в цій статті, встановлювалися лише для штатних умов роботи підприємства, без врахування аварійних викидів. Для більш глибокого вивчення проблеми слід провести окремі дослідження соціального ризику планованої діяльності через можливість виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок аварій на підприємстві, що не було зроблено при ОВД і не знайшло відображення в звіті з ОВД, посилаючись на те, що «суворе дотримання технологічних регламентів і інструкцій, правил електробезпеки та протипожежної безпеки виключає можливість створення аварійних ситуацій». Практика показує, що ніякі «регламенти і інструкції» не здатні врахувати всі можливі причини виникнення аварійних ситуацій на потенційно небезпечних виробництвах. Техногенні аварії можуть відбуватися як через помилки персоналу, так і внаслідок непередбачуваної дії природних факторів. Різного роду регулятивні, технологічні та інші заходи здатні лише зменшити ймовірності виникнення аварій, а не унеможливити їх.

Список літератури

1. Про оцінку впливу на довкілля: Закон України № 2059-VIII від 23.05.2017. Офіційний вісник України. 2017. №50. С. 5. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2017, № 29, ст. 315. URL : http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19.

2. Bernstein P.L. Against the Gods: The Remarkable Story of Risk. Published by J. Wiley & Sons, Inc. N.Y. 1996. 369 p.

3. Kumamoto H., Henley E.J. Probabilistic risk assessment and management for engineers and scientists. N.Y.: IEEE Press, 1996. 597 p.

4. Rowe W. An anatomy of risk. Published by W. J. Wiley & Sons, Inc. N.Y. 1997. 488 p.

5. Векслер А.Б., Ивашинцов Д.А., Стефанишин Д.В. Надежность, социальная и экологиче­ская безопасность гидротехнических объектов: оценка риска и принятие решений. С.-Петербург : ВНИИГ им. Б.Е. Веденеева. 2002. 591 с.

6. Вітлінський В.В.,Верченко П.І. та ін. Економічний ризик: ігрові моделі. Київ: КНЕУ. 2002. 446 с.

7. Качинський А.Б. Безпека, загрози і ризик: наукові концепції та математичні методи: монографія. Ін-т проблем національної безпеки. Нац. акад. служби безпеки України. Київ : [б. н.], 2004. 470 с.

8. Шапкин А.С., Шапкин В.А. Теория риска и моделирование рисковых ситуаций. Москва: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К0», 2005. 880 с.

9. Биченок М.М., Иванюта С.П., Яковлев Є.О. Ризики життєдіяльності у природно-техногенному середовищі. Київ : Інститут проблем національної безпеки, 2008. 160 c.

10. Лисиченко Г.В., Забулонов О.Л., Хміль Г.А. Природний, техногенний та екологічний ризики: аналіз, оцінка, управління. Київ : Наукова думка, 2008. 544 с.

11. Taleb N.N. The Black Swan. The Impact of the Highly Improbable. Second enlarged edition. Random House. New York, 2010. 480 p.

12. Методичні рекомендації МР 2.2.12-142-2007. Оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря. Затверджено наказом МОЗ України від 13.04.07р., № 184. URL : http://online.budstandart.com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=26866.

13. Стефанишин Д.В. Актуальність і проблеми аналізу та кількісної оцінки техногенного ризику. Вісник УДУВГП. Вип. 2(26). Рівне : УДУВГП. 2004. С. 37-43.

14. Справочник по страхованию в промышленности. [Пер. с нем. Под ред. Н.А. Никологородского]. Москва : Страховой полис, ЮНИТИ, 1994.

15. Dionne G. Ed. Handbook of Insurance. Kluwer Academic Publishers. 2000. 1119 р.

16. Insurance Handbook. A guide to insurance: what it does and how it works. Insurance Information Institute. New York. 2010. 195 p.

17. Стефанишина-Гаврилюк Ю.Д., Стефанишин Д.В. Прийняття рішень у природокористуванні з урахуванням ризику невикористаних можливостей на підставі попарного порівняння альтернатив. Системні дослідження та інформаційні технології. 2016. №3. С. 51-62.

18. Стефанишин Д.В. Вибрані задачі оцінки ризику та прийняття рішень за умов стохастичної невизначеності. Київ : Азимут-Україна, 2009. 104 с.

19. Stefanyshyn D.V.On the use of the type I Gumbel distribution to assess risks given floods.  Математичне моделювання в економіці. №1, 2018. С. 74-83.

20. Ivashintsov D.A., Stefanishin D.V., Veksler A.B. Ecological and sociodemographic consequences of hydrotechnical construction (Problems of safety and risk). Power Technology and Engineering (formerly Hydrotechnical Construction). 1993. Vol. 27. Num. 12. P. 685-691.

21. Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Товариство з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп» Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а (номер реєстраційної справи 20198144297). URL: http://eia.menr.gov.ua/uk/cases?number=20198144297.

22. Kronospan UA. URL : https://kronas.com.ua/ua/brands/kronospan_ua.

23. АБМК project development. URL : http://www.abmk.com.ua/index.html.

24. Рівненська обласна державна адміністрація. Департамент екології та природних ресурсів. URL : https://www.rv.gov.ua/departament-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv.

Стаття надійшла до редакції

REFERENCES

1. On Environmental Impact Assessment: Law of Ukraine No. 2059-VIII of 23 May 2017 Official Bulletin of Ukraine. (2017). No. 50. P. 5. Verkhovna Rada (BBR) Bulletin, No. 29, Art. 315. Retrieved from http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2059-19. (in Ukrainian).

2. Bernstein, P.L. (1996). Against the Gods: The Remarkable Story of Risk. Published by J. Wiley & Sons, Inc. N.Y., 369 p.

3. Kumamoto, H., Henley, E.J. (1996). Probabilistic risk assessment and management for engineers and scientists. N.Y.: IEEE Press, 597 p.

4. Rowe, W. (1997). An anatomy of risk. Publ. by W. J. Wiley & Sons, Inc. N.Y. 488 p.

5. Veksler, A.B., Ivashintsov, D.A., Stefanishin, D.V. (2002). Reliability, social and environmental safety of hydraulic structures: risk assessment and decision making. St. Petersburg: VNIIG B.E. Vedeneeva, 591 p. (in Russian).

6. Vitlinsky, V.V, Verchenko, P.I etc. (2002). Economic risk: game models. Kyiv, KNEU, 446 p. (in Ukrainian).

7. Kaczynsky, A.B. (2004). Safety, threats and risk: scientific concepts and mathematical methods: monograph. Institute of national safety problems. Nat. Acad. safety services of Ukraine. Kyiv : [b. n.], 470 p. (in Ukrainian).

8. Shapkin, A.S., Shapkin, V.A. (2005). Risk theory and modeling of risk situations. Moscow : Publishing and Trading Corporation “Dashkov and K0”, 880 p. (in Russian).

9. Bichenok, M.M., Ivanyuta, S.P., Yakovlev, Ye.A. (2008).  Risks of life activity in natural and technogenic environment. Kyiv : Institute for National Safety Issues, 160 p. (in Ukrainian).

10. Lisichenko, G.V., Zabulonov, Yu.L., Khmil, G.A. (2008). Natural, man-made and environmental risks: analysis, evaluation, management. Kyiv : Naukova dumka, 544 p. (in Ukrainian).

11. Taleb, N.N. (2010). The Black Swan. The Impact of the Highly Improbable. Second enlarged edition. Random House. New York, 480 p.

12. Methodological recommendations of MR 2.2.12-142-2007. Risk assessment of public health from atmospheric pollution. (2007). Approved by the order of the Ministry of Health of Ukraine dated April 13, 2007, No. 184. Retrieved from http://online.budstandart. com/ua/catalog/doc-page.html?id_doc=26866. (in Ukrainian).

13. Stefanyshyn, D.V. (2004). Relevance and problems of anthropogenic risk analysis and quantification. Bulletin of the UDUVGP. No. 2 (26). Rivne : UDUVGP, 37-43. (in Ukrainian).

14. Handbook of insurance in the industry. (1994). [Trans. from German by ed. N.A. Nikologorodsky]. Moscow : Insurance Policy, UNITI. (in Russian).

15. Dionne, G.Ed. (2000). Handbook of Insurance. Kluwer Academic Publishers, 1119 р.

16. Insurance Handbook. A guide to insurance: what it does and how it works. (2010). Insurance Information Institute. New York, 195 p.

17. Stefanyshyna-Gavryliuk, Yu.D., Stefanyshyn, D.V. (2016). Decision-making in natural resources use taking into account the risk of lost opportunities based on pairwise comparison of alternatives. System Research and Information Technologies, No. 3, 51-62. (in Ukrainian).

18. Stefanyshyn, D.V. (2009). Selected tasks of risk assessment and decision making under stochastic uncertainty. Kyiv : Azymut-Ukraine, 104 p.

19. Stefanyshyn, D.V. (2018).On the use of the type I Gumbel distribution to assess risks given floods.  Mathematical modeling in economy. No. 1, 74-83.

20. Ivashintsov, D.A., Stefanishin, D.V., Veksler, A.B. (1993). Ecological and sociodemographic consequences of hydrotechnical construction (Problems of safety and risk). Power Technology and Engineering (formerly Hydrotechnical Construction). Vol. 27. Num. 12, 685-691.

21. Unified registry for Environmental Impact Assessment. Technoprivod Invest Group, Limited Liability Company, Rivne region, Rivne district, vill. Gorodok, Baron Steingel str., 4a (registration number 20198144297). Retrieved from http://eia.menr.gov.ua/uk/cases? number=20198144297. (in Ukrainian).

22. Kronospan UA. Retrieved from https://kronas.com.ua/ua/brands/kronospan_ua. (in Ukrainian).

23. ABMK project development. Retrieved from http://www.abmk.com.ua/index.html. (in Ukrainian).

24. Rivne Regional State Administration. Department of Ecology and Natural Resources. Retrieved from https://www.rv.gov.ua/departament-ekologiyi-ta-prirodnih-resursiv. (in Ukrainian).

УДК 004.413.4 ; 504.05 ; 614.8

Про моделювання та кількісне оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством деревообробної промисловості в с. Городок, Рівненської області. Д.В. Стефанишин. Математичне моделювання в економіці. 2020. №    (    ). С.

В статті проаналізовано результати кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством деревообробної промисловості в с. Городок, Рівненської області, які було представлено в звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначеної як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості». Звіт було розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп», як суб’єктом господарювання, яке представляло на момент процедури оцінки впливу на довкілля інтереси відомої міжнародної корпорації «Кроноспан». Поданий звіт з оцінки впливу на довкілля пройшов встановлену Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» процедуру, за результатами якої територіальним органом в особі департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, було надано висновок про допустимість планованої діяльності. В результаті проведеного аналізу наведеної в звіті кількісної оцінки соціального ризику, отриманої згідно з прийнятою моделлю, встановлено невідповідність цієї оцінки об’єктивним даним, зокрема  про стан соціуму, який може зазнати негативного впливу.

Ключові слова: оцінка впливу на довкілля, планована діяльність, ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів, соціальний ризик.

UDC 004.413.4 ; 504.05 ; 614.8

On modeling and quantitative assessment of social risk of planned activity related to the woodworking enterprise in the Gorodok village, Rivne region. D.V. Stefanyshyn. Mathematical modeling in economy. 2020. №    (     ). P.

The article analyzes the results of quantitative assessment of the social risk of the planned activities related to the woodworking enterprise in the Gorodok village, Rivne region, which were presented in the report on the environmental impact of the planned activity, identified as “Reconstruction of industrial complex of buildings and structures for the enterprise of woodworking industry”. The report was developed by “Technoprivid Invest Group” Limited Liability Company, the entity that represented the well-known international corporation Kronospan at the time of the environmental impact assessment procedure. The submitted Environmental Impact Assessment Report passed the procedure established by the Law of Ukraine “On Environmental Impact Assessment”, which resulted in the conclusion on the admissibility of the planned activity by a territorial authority body represented by the Department of Ecology and Natural Resources of Rivne Regional State Administration. The analysis of the quantitative assessment of social risk examined in accordance with the adopted model revealed the discrepancy of this assessment with objective data, in particular, concerning the community adversely affected by the activity.

Keywords: environmental impact assessment, planned activity, risk of developing individual carcinogenic effects, social risk.

Розширені анотації.

УДК 004.413.4 ; 504.05 ; 614.8

Про моделювання та кількісне оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством деревообробної промисловості в с. Городок, Рівненської області. Д.В. Стефанишин. Математичне моделювання в економіці. 2020. №    (    ). С.

Згідно з Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, здійснюється процедура, згідно з якою, зокрема, оцінюються впливи, пов’язані з ризиками для здоров’я людей. Як відомо, завдання з оцінювання ризиків є надзвичайно складними інтелектуальними завданнями, адекватне вирішення яких потребує як високопрофесійних умінь, так і належної прозорості в оцінках, щоб не допускати різного роду маніпуляцій та перекручень. При цьому виникає ряд питань як щодо адекватності так званих «нормативних» методів та моделей кількісного оцінювання ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря, що є присутнім практично в усіх видах планованої діяльності, на які поширюються вимоги Закону, так і щодо об’єктивності даних, що використовуються при розв’язанні  практичних задач з оцінювання ризиків, особливо у випадках, коли планована діяльність може нести значні потенційні загрози здоров’ю людей.

В статті, що пропонується, проаналізовано результати кількісного оцінювання соціального ризику планованої діяльності, пов’язаної з підприємством деревообробної промисловості в с. Городок, Рівненської області, які було представлено в звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначеної як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості». Звіт було розроблено Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп», як суб’єктом господарювання, яке представляло на момент процедури оцінки впливу на довкілля інтереси відомої міжнародної корпорації «Кроноспан». Поданий звіт з оцінки впливу на довкілля пройшов встановлену Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» процедуру, за результатами якої територіальним органом в особі департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, було надано висновок про допустимість планованої діяльності. В результаті проведеного аналізу наведеної в звіті кількісної оцінки соціального ризику, отриманої згідно з прийнятою моделлю, встановлено невідповідність цієї оцінки об’єктивним даним, зокрема про стан соціуму, який може зазнати негативного впливу.

Для більш глибокого вивчення проблеми рекомендовано провести окремі дослідження соціального ризику планованої діяльності через можливість виникнення надзвичайних ситуацій внаслідок аварій на підприємстві.

Ключові слова: оцінка впливу на довкілля, планована діяльність, ризик розвитку індивідуальних канцерогенних ефектів, соціальний ризик.

UDC 004.413.4 ; 504.05 ; 614.8

On modeling and quantitative assessment of social risk of planned activity related to the woodworking enterprise in the Gorodok village, Rivne region. D.V. Stefanyshyn. Mathematical modeling in economy. 2020. №    (     ). P.

According to the Law of Ukraine “On Environmental Impact Assessment”, in the process of making decisions about conducting business activities that can have a significant impact on the environment, a procedure is carried out according to which, in particular, impacts related to human health risks are assessed. It is well known that risk assessment tasks are extremely complex intellectual tasks requiring both high-level skills and the proper transparency of assessments to avoid any kind of manipulation and distortion. This raises a number of questions as to the adequacy of the so-called “regulatory” methods and models of quantitative assessment of the risk to the health of the population from air pollution presenting in almost all types of planned activities, which are subject to the requirements of the Law, and the objectivity of the data used to address practical risk assessment tasks, especially where planned activities may pose significant potential threats to human health.

The proposed article analyzes the results of quantitative assessment of the social risk of the planned activities related to the woodworking enterprise in the Gorodok village, Rivne region, which were presented in the report on the environmental impact of the planned activity, identified as “Reconstruction of industrial complex of buildings and structures for the enterprise of woodworking industry”. The report was developed by “Technoprivid Invest Group” Limited Liability Company, the entity that represented the well-known international corporation Kronospan at the time of the environmental impact assessment procedure. The submitted Environmental Impact Assessment Report passed the procedure established by the Law of Ukraine “On Environmental Impact Assessment”, which resulted in the conclusion on the admissibility of the planned activity by a territorial authority body represented by the Department of Ecology and Natural Resources of Rivne Regional State Administration. The analysis of the quantitative assessment of social risk examined in accordance with the adopted model revealed the discrepancy of this assessment with objective data, in particular, concerning the community adversely affected by the activity.

For a deeper study of the problem, it was recommended to conduct separate studies of the social risk of the planned activity due to the possibility of emergencies caused by accidents at the enterprise.

Keywords: environmental impact assessment, planned activity, risk of developing individual carcinogenic effects, social risk.

Стефанишин Дмитро Володимирович – доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору (ІТГІП) НАН України, професор кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) (Україна, м. Рівне).

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7620-1613

Stefanyshyn Dmytro

Doctor of sciences (Eng.), Department of natural resources, Lead researcher, The Institute of Telecommunications and Global Information Space of the NAS of Ukraine, associate professor, professor, Department of hydro construction and hydraulics,  The National University of Water and Environmental Engineering

ORCID: https://orcid.org/0000-0002-7620-1613