Вступ

Будь-яка потенційно небезпечна господарська діяльність, яка пов’язується зі значним впливом на навколишнє середовище, завжди виправдовувалася метою поліпшення матеріальних і соціально-економічних умов життя людей. В сучасних умовах, важливою вимогою щодо проведення господарської діяльності, яка може негативно впливати на довкілля, є одночасне задоволення різних цілей та критеріїв: не лише економічних чи соціально-економічних, а й екологічних, соціально-екологічних, приватних інтересів третіх осіб та місцевих громад.

При цьому питання соціальної стабільності та збереження якості довкілля, подолання екологічно конфліктних ситуацій на основі пошуку прийнятних екологічно безпечних альтернатив з врахуванням різних, зачасти протилежних або ж антагоністичних,  критеріїв стали такими ж важливими для сучасного суспільства, як і отримувані економічні чи соціально-економічні вигоди від планованої діяльності.

1. Загальний огляд проблеми та мета статті

Метою цієї статті є інформування науковців, розробників ОВД, екологів, громадськості, посадовців, політиків та інших зацікавлених осіб з результатами проведеного нами аналізу матеріалів, що стосуються ОВД планованої діяльності, представленої в Єдиному реєстрі як «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості за адресою: Рівненська область, Рівненський район, с. Городок, вул. Барона Штейнгеля, 4а» (номер справи 20198144297) [22]. При ознайомленні з ними нами було виявлено ряд суттєвих відступлень від вимог чинного Закону [13], неврахування при ОВД очевидних та ймовірних небезпек для життєдіяльності місцевого населення та стану довкілля, неповноту та неоднозначність інформації, яка є необхідною для оцінки впливів і їх наслідків та обґрунтування об’єктивних висновків, наявність суперечливих оцінок щодо експозиції впливів та інших недоліків, що, в цілому, унеможливлює прийняття адекватного рішення щодо безпечності заявленої планованої діяльності на законних підставах.

2. Планована діяльність як об’єкт досліджень та матеріали для аналізу

Згідно з повідомленням в Єдиному реєстрі [22] (повідомлення про плановану діяльність було оприлюднено 16 серпня 2019 р., номер справи 20198144297) планована діяльність «Реконструкція промислового комплексу будівель і споруд під підприємство деревообробної промисловості» має здійснюватися Товариством з обмеженою відповідальністю «Технопривід Інвест Груп» (далі, ТОВ «Технопривід Інвест Груп»).

Заявлену плановану діяльність, у відповідності з вимогами Закону [13], було віднесено до «другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля» (Стаття 3, п. 3). В якості уповноваженого територіального органу, до якого було подано повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та якому мають надсилатися зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, було обрано «Управління екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації» (далі, департамент, контактна особа – директор департаменту Захарчук В.В.).

Згідно з листом №2632/04/1-08/19 від 17.09.2019 р., підписаним заступником директора департаменту А. Шавурським і надісланим на адресу ТОВ «Технопривід», протягом відведеного на це Законом часу, «зауважень і пропозицій від громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля на адресу департаменту не надходило». Ми не можемо стверджувати, що це сталося через недостатню інформованість місцевої громади (в першу чергу, с. Городок), чи громад м. Рівного та інших навколишніх сіл, про характер планованої діяльності та можливі наслідки для довкілля. Втім, в повідомленні про плановану діяльність 16.08.2019 р. було вказано місцевий суб’єкт господарювання (ТОВ «Технопривід Інвест Груп»), а не компанію Kronospan UA [23], яка її насправді планувала проводити, що зрештою виявилося в процесі громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля (далі, звіт з ОВД).

Звіт з ОВД з планованої діяльності було оприлюднено вже через три з половиною місяці (06.12.2019 р.) після поданого в Реєстр повідомлення (16.08.2019 р.) і, відповідно, 06.12.2019 р. було оголошено про початок його громадського обговорення в с. Городок, Рівненського р-ну [22]. При цьому громадські обговорення в інших населених пунктах (м. Рівне, с. Понебель, с. Обарів,  с. Зозів, с. Великий Олексин, с. Рогачів та ін.), які, через близьке розташування до підприємства  потенційно теж можуть зазнавати шкідливих впливів (рівні шкідливості впливів підприємства для жителів цих населених пунктів мали б аналізуватися при ОВД) не було передбачено.

Звіт з ОВД про плановану діяльність розроблявся ТОВ «АБМК», м. Львів. Звіт підписано директором ТОВ «АБМК» (П.Л. Підсаднюк) та директором ТОВ «Технопривід Інвест Груп» (П.С. Пильтяй).

Громадське обговорення планованої діяльності, яку висвітлювали представники компанії Kronospan UA, та звіту з ОВД проводилося 20.12.2020 р. та 23.12.2020 р. Ми не зупинятимемось на тому, як проводилися громадські слухання (з матеріалами можна ознайомитися на сайті [22]), наскільки все це відповідало Закону, і не будемо оцінювати відповідність Закону робіт (серед яких були і потенційно небезпечні для довкілля роботи, наприклад, вибухові, а також поводження з промисловими відходами, забрудненими ґрунтами та продуктами руйнування конструкцій будівель і споруд тощо), які в процесі підготовки звіту з ОВД, на момент громадського обговорення і до прийняття остаточного рішення департаментом вже повноцінно проводилися суб’єктом господарювання. Не будемо коментувати і реакцію місцевої громади с. Городок та жителів інших близько розташованих населених пунктів від площадки майбутнього заводу після оголошення намірів справжнього суб’єкта господарювання (Kronospan UA [23]). З реакцією громадськості можна ознайомитися, наприклад, в соціальній мережі Facebook [24].  

Для аналізу використовувались лише матеріали, які було представлено в справі [22], але, в першу чергу, результати ОВД в оприлюдненому 06.12.2019 р. звіті з ОВД на плановану діяльність. До уваги було прийнято також «Іншу додаткову інформацію до звіту з ОВД», яку було оприлюднено 15.01.2020 р., тобто в останній день, коли за Законом [13] ще могли подаватися до звіту зауваження від громадськості та зацікавлених осіб.

3. Викладення основних положень статті та їх аналіз

Серед основних зауважень до ОВД, які, на нашу думку, унеможливлюють прийняття позитивного рішення щодо заявленої планованої діяльності виділяються наступні

3.1. Ігнорування територіальних альтернатив

Згідно Закону про ОВД (стаття 6) [13] звіт з оцінки впливу на довкілля має включати «опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків».

Для об’єктивності ОВД опис виправданих альтернатив, як технічних, так і географічних (територіальних), є надзвичайно важливим. Зрештою, саме через врахування і аналіз різних альтернатив показується чи виважено суб’єкт господарювання ставиться до проблем охорони довкілля та інтересів місцевих громад [21, 25].

У звіті не розглянуто жодної територіальної альтернативи, окрім тієї, що апріорі є економічно вигідною для суб’єкта господарювання. Пояснюється це тим, що «…плановану діяльність передбачено здійснювати в межах існуючого промислового вузла села Городок та в межах існуючої земельної ділянки колишнього підприємства «Рівненський завод тракторних агрегатів», що використовується підприємством ТОВ «Технопривід Інвест Груп» на правах власності». Тобто переслідувались цілком прагматичні економічні інтереси суб’єкта господарювання, зокрема: близькість до залізниці; можливість використання електричної підстанції 110/10 кВ; наявність артезіанських свердловин тощо. При цьому підприємство, де прогнозуються значні викиди забруднюючих речовин (табл. 1), розміщується в 3-4 км від м. Рівне, і практично по центру приміської сільської агломерації, яку, окрім с. Городок, складають Понебель, Обарів та ін. села (рис. 1). Загальна кількість жителів, що потенційно можуть зазнавати безпосереднього впливу від шкідливих викидів виробництва лише в атмосферу складає десятки тисяч. 

Таблиця 1 – Викиди забруднюючих речовин 1-4 класу небезпеки від об’єкта планованої діяльності (за даними звіту з ОВД [22])

Найменування речовини Код (клас небезпеки*) Об’єм викидів, т/рік
Оксид вуглецю 337 (4) 1195,0
Діоксид азоту 301 (3) 988,0
Зважені речовини 2902 (4) 618,0
Формальдегід 1325 (2) 11,4
Аміак 303 (4) 1,5
Ангідрид сірчистий 330 (3) 0,1
Фенол 1071 (2) 0,073
Бензин (в перерахунку на вуглець) 2704 (4) 0,03
Заліза оксид (в перерахунку на залізо) 123 (3) 0,017
Сірчана кислота 322 (2) 0,008
Вуглеводні насичені (органічний вуглець) 2754 (4) 0,005
Соляна кислота 316 (2) 0,004
Сажа 328 (3) 0,003
Толуол 621 (3) 0,002
Сполуки марганцю (в перерахунку на двоокис) 143 (2) 0,0009
Сполуки хрому (в перерахунку на триоксид) 203 (1) 0,00003

* Класи небезпеки речовин: 1 – надзвичайно небезпечні; 2 – високонебезпечні; 3 – помірно небезпечні; 4 – малонебезпечні

Рис. 1 – Ситуаційна карта, з населеними пунктами, розміщення площадки

планованої діяльності (карти Google Earth)

Слід зазначити, що виправдана з екологічної точки зору територіальна альтернатива, за якої дане підприємство могло б розміщуватися не в безпосередній близькості до населених пунктів (м. Рівне зокрема), які оточують підприємство по периметру, існує, й обговорювалась на зустрічі керівництва області з громадськістю. В будь-якому разі, згідно з Законом [13], ця чи інша територіальні альтернативи при ОВД мали б розглядатися, навіть якщо вони економічно не влаштовували суб’єкт господарювання. Тоді хоча було б підґрунтя для пошуку компромісних рішень.

3.2. Неврахування природних особливостей рельєфу

Більшість населених пунктів, які зазнаватимуть впливу від майбутнього підприємства, знаходяться не лише в безпосередній близькості до нього, а й в зоні складного, пересіченого рельєфу. Зокрема, як відмічається в звіті з ОВД [22], має місце «загальний нахил території – в північному напрямку – до долини р. Устя», де в природній улоговині, яка характеризується своєрідним місцевим мікрокліматом, і розміщується с. Городок (рис. 2). Велика кількість понижень рельєфу, які можуть сприяти утворенню «застійних зон», мають місце і в с. Обарів, В. Олексині, Шпанові та в м. Рівне.

Характер улоговини долині р. Устя, де розташовується с. Городок, придає з північної сторони (з правого берега річки) високий крейдяний масив (пагорб) (рис. 3) – якраз на південь від якого, на відстані біля 1,6 км, має розміщуватися підприємство. На території пагорбу створено ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора», де охороняється біля 100 видів рідкісних видів рослин.  На південному схилі пагорбу рослинність має виражене зонування з висотою. Вологолюбні рослини біля підніжжя змінюються степовою рослинністю на схилах. Вершина пагорбу, його західний, східний та північний схили вкриті дубово-грабовим і грабовим лісом. Ґрунтовні геоботанічні дослідження цієї місцевості проводив ще в шкільні та студентські роки відомий випускник Городоцької ЗОШ, нині академік НАН України, Яків Дідух [26]. Одна з перших його друкованих праць була присвячена унікальній рослинності «Вишневої гори» [27].

Місцевий мікроклімат території, де розташовується с. Городок, сприяє агрокультурі овочівництва, зокрема вирощуванню томатів, чим власне з успіхом користувалася місцева громада. Втім, ця особливість рельєфу може стати й причиною, яка здатна суттєво посилити загрози життєдіяльності жителів села через викиди підприємства. Значні загрози можуть спричиняти не лише викиди формальдегіду (11,4 т/рік, 2 клас небезпеки) (табл. 1), а й менш небезпечних (за класом) речовин – діоксиду азоту (988 т/рік, 3 клас небезпеки) і оксиду вуглецю (1195 т/рік, 4 клас небезпеки). Загрози від їх викидів можуть ще більш посилюватися за рахунок температурної інверсії. В умовах безвітряної погоди значну небезпеку для життя людей може складати навіть діоксид вуглецю (вуглекислий газ), викиди якого, згідно зі звітом з ОВД [22], прогнозуються до 677000 т/рік (тобто біля 1850 тон за добу).

3.3. Непередбачуваність належного поводження з відходами

Поводження з відходами під час провадження планованої діяльності, які технологічно не перероблятимуться на самому підприємстві, потребує прояснення і більш детального аналізу, ніж про це заявлено в звіті з ОВД [22] (можливо навіть окремої процедури ОВД).

Серед таких, потенційно небезпечних для довкілля відходів, згадано  «Клеї зіпсовані, забруднені або неідентифіковані, їх залишки, які не можуть бути використані за призначенням (код 2000.1.2.15, 2 клас). Орієнтовна їх кількість складає 1160 т/рік». Є питання і щодо складування «Золи леткої (код відходу 9010.2.9.04, 4 клас), якої буде утворюватись 6806 т/рік». Відходи «… збираються в урни і викидаються в сміттєвий контейнер, розташовані на території підприємства, після чого вивозяться комунальним підприємством, згідно договору, на діючий полігон побутових відходів» [22]. Таким чином, ризики, пов’язані з поводженням з цими відходами, переадресовуються на місцеві служби, які можуть бути некомпетентними щодо адекватного з ними поводження. Відповідно, з’являться нові, непередбачувані загрози значного, додаткового до заявленого, забруднення атмосферного повітря і територій продуктами розкладання клеїв та від розвіювання золи при переміщенні відходів та їх складуванні на діючому полігоні, зокрема, для м. Рівне та жителів інших населених пунктів, наприклад, с. Бармаки, с. Малий Житин, розташованих на значній відстані від площадки планованої діяльності.  

3.4. Невизначеність факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності

Згідно з Законом про ОВД (Стаття 6) [13] в звіті з ОВД має бути присутнім «опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров’я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між цими факторами».

Цей опис в звіті з ОВД прийнято виконувати окремим розділом (розділ 4). В представленому звіті з ОВД [22] цей розділ фактично відсутній. Для того, щоб не бути голослівними, наведемо його повністю: «Основний вплив на довкілля передбачений за рахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів дощових вод до водного об’єкту та утворення відходів. У районі розташування об’єкта, пам’ятники історії і культури, музеї, інші спорудження підземні і наземні, потребуючі захисту від шкідливих впливів, на які могла б зробити проектована діяльність, відсутні. Об’єкти природно-заповідного фонду поруч з земельною ділянкою відсутні. Пожежна безпека забезпечується комплексом заходів, спрямованих на попередження виникнення пожежі і мобільної локалізації людей».

При ОВД важливо забезпечити належний опис і вичерпний аналіз всіх факторів, які ймовірно зазнають впливу від планованої діяльності. Втім, в представленому ОВД проігноровано навіть ті фактори, які є настільки очевидними з точки зору необхідності прийняття їх до уваги й аналізу, що їх неврахування може розглядатися як злочинна дія. Серед них, наприклад, такі: 1) на відстані близько одного кілометра від межі площадки розміщення підприємства знаходиться ЗОШ с. Городок; 2) те ж саме, на відстані близько 1,6 км знаходиться ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора»; 3) що стосується парникових газів, то викиди лише вуглекислого газу прогнозуються до 677000 т/рік.

При цьому, наприклад, щодо значних викидів вуглекислого газу (СО2), в якості аргументу на користь планованої діяльності, в «Іншій додатковій інформації до звіту з ОВД» [22], наведено наступне: «Зважаючи на те, що викиди СО2 при спалюванні деревини практично рівноцінні кількості СО2, що поглинається при її зростанні, деревина вважається паливом з «нейтральними викидами СО2». Актуальним як раз таки є спалювання саме відходів деревини, так як не використані відходи гниють та виділяють патогенні організми і бактерії. Паливом для енергетичних установок на підприємстві є відходи деревини, такі як: обрізки кори, відходи тирси та стружки, вловлений пилогазоочисним обладнанням деревний пил». Більш спекулятивний аргумент на користь планованої діяльності придумати важко.

Належного врахування в якості факторів довкілля, які, на нашу думку, з високою ймовірністю зазнають впливу з боку планованої діяльності заслуговують також: 1) використання в технологічних процесах води питної якості, яка надходитиме з артезіанських свердловин; 2) скид дощових стічних вод в р. Устя (середньорічна витрата цих вод складає біля 0,26 м3/с, тоді як спостережена «найменша витрата періоду відкритого русла – 0,19 м3/с (23, 24.07.1985р. та 06-14.08.2016р.)); 3) агродіяльність жителів с. Городок (наше зауваження, що при ОВД не зважили на життєдіяльність жителів с. Городок, з їх своєрідною культурою землеробства, пов’язаною з унікальним умовами території, автори звіту порахували «некоректним»).

3.4. Невизначеність факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності

Згідно з Законом про ОВД (Стаття 6) [13] в звіті з ОВД має бути присутнім «опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров’я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об’єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв’язки між цими факторами».

Цей опис в звіті з ОВД прийнято виконувати окремим розділом (розділ 4). В представленому звіті з ОВД [22] цей розділ фактично відсутній. Для того, щоб не бути голослівними, наведемо його повністю: «Основний вплив на довкілля передбачений за рахунок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів дощових вод до водного об’єкту та утворення відходів. У районі розташування об’єкта, пам’ятники історії і культури, музеї, інші спорудження підземні і наземні, потребуючі захисту від шкідливих впливів, на які могла б зробити проектована діяльність, відсутні. Об’єкти природно-заповідного фонду поруч з земельною ділянкою відсутні. Пожежна безпека забезпечується комплексом заходів, спрямованих на попередження виникнення пожежі і мобільної локалізації людей».

При ОВД важливо забезпечити належний опис і вичерпний аналіз всіх факторів, які ймовірно зазнають впливу від планованої діяльності. Втім, в представленому ОВД проігноровано навіть ті фактори, які є настільки очевидними з точки зору необхідності прийняття їх до уваги й аналізу, що їх неврахування може розглядатися як злочинна дія. Серед них, наприклад, такі: 1) на відстані близько одного кілометра від межі площадки розміщення підприємства знаходиться ЗОШ с. Городок; 2) те ж саме, на відстані близько 1,6 км знаходиться ботанічний заказник загальнодержавного значення «Вишнева гора»; 3) що стосується парникових газів, то викиди лише вуглекислого газу прогнозуються до 677000 т/рік.

При цьому, наприклад, щодо значних викидів вуглекислого газу (СО2), в якості аргументу на користь планованої діяльності, в «Іншій додатковій інформації до звіту з ОВД» [22], наведено наступне: «Зважаючи на те, що викиди СО2 при спалюванні деревини практично рівноцінні кількості СО2, що поглинається при її зростанні, деревина вважається паливом з «нейтральними викидами СО2». Актуальним як раз таки є спалювання саме відходів деревини, так як не використані відходи гниють та виділяють патогенні організми і бактерії. Паливом для енергетичних установок на підприємстві є відходи деревини, такі як: обрізки кори, відходи тирси та стружки, вловлений пилогазоочисним обладнанням деревний пил». Більш спекулятивний аргумент на користь планованої діяльності придумати важко.

Належного врахування в якості факторів довкілля, які, на нашу думку, з високою ймовірністю зазнають впливу з боку планованої діяльності заслуговують також: 1) використання в технологічних процесах води питної якості, яка надходитиме з артезіанських свердловин; 2) скид дощових стічних вод в р. Устя (середньорічна витрата цих вод складає біля 0,26 м3/с, тоді як спостережена «найменша витрата періоду відкритого русла – 0,19 м3/с (23, 24.07.1985р. та 06-14.08.2016р.)); 3) агродіяльність жителів с. Городок (наше зауваження, що при ОВД не зважили на життєдіяльність жителів с. Городок, з їх своєрідною культурою землеробства, пов’язаною з унікальним умовами території, автори звіту порахували «некоректним»).

Необхідно враховувати і інші фактори довкілля (їх детальний аналіз не є метою цієї статті), наприклад ті, які ймовірно зазнають впливу від неналежного поводження з відходами (див вище, п. 3.3). В будь-якому разі, при ОВД не було зроблено належний опис жодного з таких факторів.

3.5. Велика кількість незалежних джерел викидів

Загальна кількість незалежних джерел викидів в результаті планованої діяльності складатиме в сукупності 93 одиниці, з них більше 40 джерел  безпосередньо пов’язані з технологічними процесами на підприємстві.

По-перше, така велика кількість джерел викидів забруднюючих речовин суттєво ускладнюватиме їх моніторинг та контроль. Для належного контролю важливо забезпечити регулярність вимірювань об’ємів викидів, концентрацій забруднюючих речовин у викидах, а не лише концентрацій забруднюючих речовин у вибраних певних точках простору. По-друге, при великій кількості незалежних джерел викидів неможливо забезпечити достатню системну ефективність (надійність) очистки викидів від надмірних забруднень. Тому вкрай сумнівно, що хоча, за завіряннями розробників ОВД, «Моніторинг та контроль за дотриманням належного стану навколишнього середовища буде виконуватись належним чином, згідно вимог діючого законодавства та відповідно до затверджених графіків», він виявиться ефективним.

3.6. Неврахування негативних впливів, пов’язаних з аварійними та надзвичайними ситуаціями

Аварії та надзвичайні ситуації, пов’язані з заявленою планованою діяльністю, функціонуванням підприємства та  різних потенційно небезпечних об’єктів в його складі (зокрема, енергетичної установки потужністю 25 МВт), можуть виникати з різних причин (в тому числі, наприклад, при неналежному поводженні з відходами, див. п. 3.3), розвиватися за різними сценаріями – як в часі, так і в просторі. Негативні впливи на довкілля при аваріях та інших нештатних ситуаціях можуть посилюватися за рахунок незадовільних кліматичних та інших природних факторів (зокрема, рельєфу, див. п. 3.2). Реципієнтами ризику при аваріях і надзвичайних ситуаціях можуть бути не лише працівники підприємства, а й місцеві жителі (зокрема, наприклад, учні місцевої школи). Сценарії, за якими аварії і надзвичайні ситуації на підприємстві виникатимуть та розвиватимуться можуть супроводжуватися як помірними додатковими аварійними викидами забруднень в довкілля, але бути високоймовірними, так і бути малоймовірними, але супроводжуватися значними, катастрофічними для стану довкілля, життя та здоров’я людей, їх життєдіяльності, викидами. Відповідно має здійснюватися прогнозування й ризику негативних впливів на довкілля, пов’язаних з різними гіпотетичними аварійними та надзвичайними ситуаціями при проведенні планованої діяльності. В звіті з ОВД [22] таке прогнозування відсутнє, хоча це є вимогою чинного Закону (Стаття 6), згідно з якою має бути представлено «опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій …». 

3.7. Відсутність об’єктивних даних про поточний стан довкілля

Однією з найбільш суттєвих проблем прогнозування впливу на довкілля планованої діяльності є використання досить сумнівних даних щодо так званих «фонових» концентрацій забруднюючих речовин, зокрема в атмосферному повітрі, оскільки необхідний для цього гідрометеорологічний моніторинг в с. Городок не проводився.

В звіті з ОВД [22] вказується, що фонові концентрації для переважної частини прогнозованих забруднюючих речовин (розрахункові) приймалися згідно листа Рівненського обласного центру з гідрометеорології №33-01-15/376 від 05.09.2019 р. Для інших речовин приймалися теж розрахункові фонові концентрації на рівні 0,4 часток граничнодопустимих концентрацій (ГДК) (згідно з п. 1.3 Наказу Міністерства екології та природних ресурсів України №286 від 30.07.2001р.). Їх обґрунтування здійснювалося на основі застарілої «Методики расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных веществ, содержащихся в выбросах предприятий» від 4 серпня 1986 р.

Наскільки ці дані відповідають реальності не відомо. На місці площадки, на якій планується розмістити підприємство концерну «Kronospan», тривалий час вже працювали шкідливі для довкілля виробництва (зокрема, ливарний цех Рівненського заводу тракторних агрегатів), неподалік від с. Городок (в кількох кілометрах на північний захід) продовжує працювати гігант хімічної промисловості ПАТ «Рівнеазот» OSTCHEM, існують також інші джерела надходження забруднень, в тому числі і не обліковані. Все це не могло не стривожити громадськість, що дійсні сумарні концентрації небезпечних забруднюючих речовин можуть перевищувати задекларовані в звіті з ОВД значення, в тому числі і граничнодопустимі концентрації.

Деякі прикінцеві зауваження

Окрім висловлених вище в тексті статті найбільш суттєвих зауважень до ОВД, які, на нашу думку, унеможливлюють прийняття позитивного рішення щодо заявленої планованої діяльності [22], вважаємо за необхідне окремо висловити ще кілька зауважень, які можуть бути адресовані уповноваженим державним органам, а в нашому випадку, – департаменту екології та природних ресурсів Рівненської ОДА.

Робота працівників департаменту, судячи з документів справи [22], звелася лише до надавання деяких первинних даних (до речі, недостатньо об’єктивних, про що йшла мова в п. 3.7) за запитами виконавців звіту з ОВД, та до інформування ТОВ «Технопривід Інвест Груп» про те, що «зауважень і пропозицій від громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля на адресу департаменту не надходило».

Вважаємо, що департамент міг би сформулювати і власні зауваження і пропозиції до об’єму та складу досліджень, або, наприклад, надіслати прохання зробити це на адресу місцевих екологічних організацій чи місцевих закладів вищої освіти, де працюють кафедри відповідного спрямування. Згідно з Законом (Стаття 10) [13] уповноважений центральний орган та уповноважений територіальний орган можуть утворювати експертні комісії з оцінки впливу на довкілля. Складається враження, що працівникам відповідних державних органів взагалі байдуже до того, як складатиметься екологічна ситуація в регіонах та в країні в цілому.

На нашу думку відсутність «зауважень і пропозицій від громадськості до планованої діяльності …» в подібних випадках може свідчити і про відсутність системної роботи територіальних департаментів з громадськістю, неналежне інформування громадськості щодо ключових екологічних питань регіонів, раціонального використання природних ресурсів.

Висновки

За результатами проведеного аналізу матеріалів, наведених в звіті з ОВД, можна зробити наступні висновки.

Найбільш важливі для об’єктивної оцінки впливу планованої діяльності на довкілля розділи в звіті з ОВД представлено неналежним чином. Особливо це стосується опису виправданих альтернатив (Розділ 2); опису поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опису його ймовірної зміни без провадження планованої діяльності (Розділ 3); опису факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів (Розділ 4); прогнозів негативних змін щодо життєдіяльності місцевих жителів, стану заказника «Вишнева гора» (Розділ 5); використання сумнівних та неоднозначних даних про поточний стан довкілля (Розділ 6); опису очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля (Розділ 8) в питаннях ідентифікації і прогнозування аварійних та надзвичайних ситуацій, як техногенного, так і природного походження.

Ми розуміємо не лише значимість, відповідальність, а й складність проведення ОВД таких масштабних за впливом на довкілля проектів, яким є заявлена планована діяльність. Тому важко погодитися з відверто недбалим виконанням ОВД, особливо якщо його виконавці заявляють, що «в процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля труднощів не виявлено». 

Стефанишин Дмитро Володимирович

доктор технічних наук, провідний науковий співробітник Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАНУ, професор кафедри гідротехнічного будівництва та гідравліки Національного університету водного господарства та природокористування

Корбутяк Василь Михайлович

кандидат технічних наук, доцент кафедри землеустрою, кадастру, моніторингу земель та геоінформатики Національного університету водного господарства та природокористування

1 Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України, м. Київ, Україна

2 Національний університет водного господарства та природокористування, м. Рівне, Україна